«Від лекцій Кремля до тріумфу Меланії: як мирний міраж Абу-Дабі обернувся першою прямою угодою в Олешках». Україна у фокусі світових ЗМІ

«Майбутні переговори в ОАЕ та «музика» балістики в Києві: як Кремль намагається підмінити мирний процес уроками середньовічної історії»

Європейські лідери відновлюють прямі контакти з Кремлем на тлі діаметрально протилежних підходів Москви та Києва до порядку денного можливих переговорів. Поки дипломатичні ініціативи в Абу-Дабі залишаються ілюзорними, Україна й далі зазнає масованих ударів балістичних ракет.

Наприкінці минулого тижня Кремль офіційно підтвердив, що тристоронні переговори України, США та РФ планується провести в Абу-Дабі. Учора стала відома й дата переговорів – 4 листопада. Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, пише The Guardian. Щоправда, за повідомленнями Euronews, Київ активно намагався зсунути графік зустрічей «на тиждень раніше» від тих строків, які спочатку пропонувала Москва». В інтерв'ю The Sun президент Володимир Зеленський повідомив, що запропонував провести переговори цієї неділі, але зачекає до завершення дня голосування в США, і припустив, що це може відбутися 10 листопада. За його словами, «…ми готові до діалогу, ми готові до переговорів у будь-якому форматі, ми навіть готові обговорювати будь-які теми, зокрема й ті, які для нас є делікатними», — сказав Зеленський і додав: «…можливо, обговорювати деякі теми навіть несправедливо, але ми готові, бо я не хочу створювати враження, ніби ми перериваємо переговорний процес».

Однак суперечності між РФ та Україною виявилися не лише в питаннях таймінгу переговорів. Головний концептуальний розкол, пише Bloomberg, криється в самому порядку денному зустрічі. «Україна намагається змістити акцент із мертвої точки «територіальних претензій» на глобальну модель майбутньої безпеки. Київ дає зрозуміти: жодні сліпі обіцянки Трампа «зупинити війну за 24 години» всередині країни не спрацюють — довіра до таких пасажів мінімальна. Потрібні юридично зобов'язальні гарантії, архітектура взаємодії з НАТО та залізобетонні механізми захисту, з якими погодяться жителі прифронтових Харкова й Дніпра», — зазначає американське видання.

Reuters цитує президента Зеленського: «…Україна хотіла б винести на переговори можливість укладення енергетичного перемир'я та перемир'я на морі». За словами Зеленського, лише «…переговори на рівні лідерів можуть допомогти вирішити головні питання, які поки що заважають досягти миру».

Як зазначає Financial Times, «…президент Зеленський допустив, що в межах майбутньої мирної угоди західні країни можуть обговорювати гарантії безпеки не лише для України, а й для Росії. Водночас він наголосив, що спершу має бути врегульована війна та забезпечена безпека України, а будь-які домовленості щодо європейської архітектури безпеки неможливі без участі самої Європи».

На думку видання, «…слова Зеленського означають помітну зміну риторики Києва. Раніше Україна та її західні партнери відкидали вимоги Москви щодо окремих гарантій безпеки, розглядаючи їх як спробу домогтися перегляду системи безпеки в Європі та обмежити суверенітет сусідніх держав. Тепер український президент визнав, що питання, які порушує Москва, зрештою можуть стати предметом переговорів».

Російська сторона через радника президента Юрія Ушакова заявляє, що зустріч в Абу-Дабі матиме радше «пристрілювальний» і технічний характер. Водночас у Кремлі також вважають, що тема територіальних питань може стати предметом майбутніх тристоронніх переговорів. Про це пише Al Jazeera, посилаючись на прессекретаря російського президента. «…усі ці питання так чи інакше можуть стати темою для обговорення під час спроб мирного врегулювання», – сказав Пєсков. Він додав, що очікується «дуже серйозна розмова, яка охоплюватиме величезну кількість деталей».

«Ми не хотіли б обговорювати ці деталі публічно, оскільки вважаємо, що це зашкодить потенційному майбутньому мирному процесу», – додав прессекретар російського президента.

Британське видання The Telegraph зазначає, що «…радник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що Європа має бути залучена до переговорів між російськими, українськими та американськими посадовцями, оскільки континент відіграватиме вирішальну роль у досягненні угоди». Дипломатичні джерела повідомили газеті The Telegraph, що «…мотивом Росії для залучення європейських країн є прагнення використати наступний раунд переговорів для отримання поступок щодо розширення НАТО, яке Володимир Путін називає «корінною причиною» війни». На думку газети, Росія хоче домогтися скорочення присутності НАТО у Східній Європі та «може вимагати» від альянсу повернутися до рівня 1997 року — до початку розширення на схід.

Продовженням заяви радника Путіна Юрія Ушакова про те, що «…замало говорити лише з Києвом, треба говорити з усією Європою» , стала телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з президентом РФ Володимиром Путіним.

Як зазначає російське опозиційне видання Медуза, «…розмова відбулася з ініціативи західних лідерів, які хотіли обговорити війну Росії проти України та дипломатичні зусилля щодо її припинення. У заяві канцелярії президента Фінляндії йдеться, що метою розмови було «безпосередньо передати президентові Путіну позицію України щодо майбутніх мирних переговорів в Абу-Дабі». Як зазначає видання, «…у Кремлі розмову підтвердили й зазначили, що Путін «дав оцінку поточній ситуації» в Україні, нагадавши про «першопричини конфлікту».

Своєю чергою Financial Timesз іронією зазначає, що «…Володимир Путін більшу частину телефонної розмови з Александром Стуббом і Йонасом Гаром Стьоре присвятив лекції із середньовічної історії східних слов'ян».

«Спочатку запланована менш ніж на пів години, розмова затягнулася на 90 хвилин. Замість обговорення найважливіших питань про те, як завершити війну, Путін змусив скандинавських лідерів вислухати довгу промову про те, що Кремль назвав «першопричинами конфлікту», заявили троє людей, обізнаних зі змістом розмови», — підкреслює FT.

«Перспектива негайного припинення вогню, головна вимога України, практично не обговорювалася, додали джерела. За словами одного з них, лідери скандинавських країн вирішили не переривати історичні екскурси Путіна, щоб зрозуміти, наскільки серйозно він налаштований на діалог із Європою», — резюмує видання.

Як повідомляє норвезький телеканал NRK, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен після дзвінка Стубба та Стьоре Путіну розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що ставиться до неї «скептично» і що ці переговори «не узгоджені з рештою». Вона додала, що «не бачить жодних ознак того, що Росія хоче миру з Європою — ні щодо гібридної війни, яка триває щодня, ні щодо України».

У канцелярії Стубба та уряді Норвегії офіційно наголосили, що політики не мали мандата виступати від імені всієї Європи. Вони діяли як керівники держав, що межують із Росією та безпосередньо зацікавлені в архітектурі безпеки.

Володимир Зеленський повідомив, що Стубб і Стьоре розповіли йому про розмову з Путіним. «Алекс і Йонас чітко сказали російському керівникові, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо нашої енергетики та інфраструктури», — заявив Зеленський. Крім того, за його словами, лідери Фінляндії та Норвегії обговорили підготовку тристоронньої зустрічі, запланованої на рівні команд — української, американської та російської.

Як зазначає американське видання Politico, Александр Стубб може виявитися «головним переговірником» Європи з Путіним. Politico пише, що «…Стубб зміг налагодити добрі стосунки з Дональдом Трампом (зокрема під час спільних ігор у гольф) і став однією з ключових фігур у спілкуванні президента США з європейськими лідерами». Серед інших кандидатів видання називає прем'єр-міністерку Данії Метте Фредеріксен, прем'єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні та президента Чехії Петра Павела.

The New York Times також вважає, що «…пан Стубб може стати важливим активом, якщо Європа та Сполучені Штати колись скоординують свої підходи до України. Високопосадовці Росії критикували пана Стубба, зокрема за його підтримку українських ударів углиб Росії. Проте людина, обізнана з позицією пана Путіна, заявила, що російський лідер, найімовірніше, прийме фінського президента як призначеного Європою посередника».

Водночас, як зазначає Reuters , контакти європейців із Кремлем — «…це «значна зміна позиції»: від початку війни лідери Європи «здебільшого воліли з Путіним не розмовляти взагалі». Однак, як повідомило агентству джерело, близьке до Кремля, «…насправді ситуація рухається за ескалаційним сценарієм, який передбачає посилення гібридної війни з Європою». За його словами, Путін переконаний, що НАТО веде гібридну війну проти Росії, а європейських союзників України він звинувачує у «всебічній допомозі» в атаках на Росію, зокрема в пошуку цілей і наведенні». Reuters повідомляє, що «…Путін заявив Стуббу та Стьоре, що Росія не відмовиться від своєї мети захопити весь Донбас. Європейські лідери відповіли, що потрібен «справедливий» мир», — додав співрозмовник агентства.

Контакт Стубба та Стьоре з Путіним окреслив рамки європейських інтересів перед листопадовим раундом в ОАЕ. Шанси на присутність європейських делегатів в Абу-Дабі високі, але чи стане це повноцінною участю «за столом», чи Європа залишиться в ролі спостерігача на полях технічного раунду, значною мірою залежить від того, чи зможе ЄС оперативно узгодити спільну позицію найближчими днями.

Як пише Al Jazeera, «…у той час, коли лідери Фінляндії та Норвегії провели рідкісну телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, Росія атакувала транспортну інфраструктуру в столиці України, націлившись на великий міст». Як зазначає видання, «…влада Києва заявила, що Південний міст зазнав нічних атак на місто, під час яких було випущено 16 балістичних ракет і задіяно понад 280 безпілотників, а Зеленський наголосив, що російські війська завдали ще одного удару, коли аварійні служби ще ліквідовували наслідки перших ударів».

Триваючий ракетний терор проти українських міст наочно показує: Москва використовує дипломатичні канали лише для озвучування ультиматумів і на реальне зниження градуса конфлікту йти не збирається. Без сумніву, Абу-Дабі стає головною дипломатичною ареною осені, але буде лише зондуванням ґрунту. Справжній прорив, якщо він узагалі можливий, потребуватиме прямої зустрічі лідерів держав, до якої сторонам ще належить пройти крізь лід дипломатичних ультиматумів і вогонь прифронтової зими.

«Олешки як прецедент: чому Меланія Трамп і Папа Римський сперечаються за мирний план, а біженці бояться транзиту через РФ»

Поки The New York Times і FT пишуть про страхи евакуації через Росію, а Al Jazeera розбирає кулуарний конфлікт Меланії Трамп і Папи Лева XIV за лаври миротворця, експерти попереджають: Кремль може використати гуманітарний кейс Олешок як масштабний тактичний гачок.

Режим припинення вогню в районі тимчасово окупованого міста Олешки Херсонської області триватиме з 27 жовтня до 22:59 1 листопада.

Як пише The New York Times, «…в Україні рано-вранці у вівторок набуло чинності рідкісне для цієї країни локальне перемир'я, що дає змогу доставляти гуманітарну допомогу та евакуювати людей з окупованого Росією прифронтового міста, де близько 2000 мирних жителів опинилися заблокованими, їм загрожують голод і постійні бомбардування». Як зазначає видання, «…першочерговим завданням стане розмінування під'їзних доріг російськими інженерами, після чого до міста буде доставлено гуманітарну допомогу, зокрема медикаменти та продукти харчування. Потім буде проведено реєстрацію евакуйованих, і очікується, що люди почнуть залишати місто колоною автобусів 29 жовтня».

Як зазначає NYT, «…узгоджений маршрут евакуації пролягає через територію, контрольовану Росією, тому в операції будуть задіяні виключно російські війська. Українські посадовці стурбовані тим, що Росія подасть цю подію як грандіозний гуманітарний жест з боку Москви. Вони також попередили, що мирні жителі побоюються арешту чи переслідувань з боку росіян, а також того, що Москва створить їм перешкоди для повернення на територію, контрольовану Україною».

Авторитетне британське видання Financial Times також висловлює занепокоєння долею людей, які евакуюватимуться через РФ. Посилаючись на свої джерела, аналітики газети вказують «…на надскладну логістику: людей, які забажали виїхати в Україну, планують спочатку спрямувати через Крим або територію РФ для проходження фільтраційних таборів і подальшого повернення». Видання цитує побоювання української сторони, що «…Москва спробує використати цей коридор для створення картинки «масової втечі до Росії».

Американський телеканал Newsmax, що опинився в самому епіцентрі медійного супроводу місії, намагається подати ситуацію як безпрецедентний дипломатичний прорив і політичний тріумф Меланії Трамп. Саме в ефірі цього телеканалу головний радник першої леді США Марк Бекмен повідомив про те, що «…саме перша леді США Меланія Трамп виступила «ексклюзивним посередником» між Києвом і Москвою, зрушивши з мертвої точки питання блокади Олешок». У студії каналу американські політичні експерти позиціонують перемир'я в Олешках як «…демонстрацію готовності нової адміністрації у Вашингтоні до швидких і нестандартних рішень на українському треку».

Однак Al Jazeera опублікувала несподівану статтю, у якій пише, що «…припинення вогню в Олешках, яке допоможе понад 1000 мирних жителів, спровокувало несподівану суперечку про те, хто виступив посередником в укладенні перемир'я. Білий дім наполягає на тому, що перша леді США Меланія Трамп виступила посередником у припиненні вогню в Олешках між Росією та Україною. Однак Ватикан запропонував свою версію, припустивши, що Папа Римський сприяв призупиненню бойових дій за допомогою телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним і президентом України Володимиром Зеленським». Видання зазначає, що «…Понтифік здійснив цей телефонний дзвінок, перебуваючи в лікарні та відновлюючись після операції з видалення злоякісної пухлини в легені».

Al Jazeera підкреслює напружені стосунки Дональда Трампа та Папи Лева, зазначаючи, що «…Папа Лев, перший в історії папа римський зі США, розкритикував рішення Трампа розпочати війну з Іраном, заявивши, що воно порушує католицькі моральні принципи «справедливої війни». Відповідаючи на критику Лева, Трамп заявив, що «…папа «слабкий у боротьбі зі злочинністю, слабкий у питаннях ядерної зброї» і що його не обрали б папою, якби Трамп не був президентом, безпідставно стверджуючи, що його президентство допомогло Леву посісти цю посаду». Видання зазначає, що відмова Білого дому згадувати роль Папи в припиненні вогню в Олешках пов'язана з виборами до Конгресу 3 листопада.

Ще один нюанс, про який говорить західна преса, — можливість масштабування гуманітарної операції в Олешках на подальший мирний процес. «Олії у вогонь» підлила заява Меланії Трамп про те, що «…перемир'я, яке розпочалося з метою доставки продовольства та медикаментів до окупованого Росією українського міста Олешки, було поширено на весь південний регіон Херсонщини», — повідомляє BBC.

«США ведуть активні переговори щодо досягнення тимчасового припинення вогню. Локальні угоди на кшталт олешківської розглядаються як інструмент вибудовування довіри для підготовки до повноцінного перемир'я в масштабах усієї країни», — повідомляє Bloomberg.

Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що «…хоча угода обмежена географічно, сам факт синхронного підтвердження режиму тиші Генштабом ЗСУ та Міноборони РФ свідчить про безпрецедентне зближення позицій сторін щодо конкретної ділянки фронту з 2022 року, що створює прецедент для майбутніх переговорів».

Fox News Exclusive звертає увагу на те, що угода між РФ та Україною передбачає роль Меланії Трамп поза межами безпосередньої операції в Олешках. Як зазначається в матеріалі телеканалу, «…згідно з умовами, підписаними обома сторонами, Росія та Україна мають налагодити регулярні поставки гуманітарної допомоги та евакуацію з населених пунктів Херсонської області після місії в Олешках за сприяння та координації Меланії Трамп». Згідно з угодою, ці заходи проводитимуться в міру потреби, але не рідше ніж раз на місяць.

Локальний режим припинення вогню в Олешках — це перша успішна пряма угода між Києвом і Москвою за координації нової американської адміністрації. З одного боку, офіційний Київ визнає, що успіх в Олешках «може відкрити шлях до подальших кроків у мирному процесі», а голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який бере участь у переговорному процесі щодо завершення війни, назвав припинення вогню «найбільшою деескалацією з 2022 року». З іншого боку, існує загроза тактичних ризиків: Росія може використати паузу для прихованої ротації, зміцнення позицій на Лівобережжі або створення пропагандистської картинки «РФ як рятівниці» перед закордонною аудиторією. Утім, у гуманізм Путіна вже давно ніхто не вірить. З огляду на фактор Меланії Трамп, це радше не операція з порятунку людей, а передвиборчий трюк для порятунку її чоловіка напередодні виборів до Конгресу 3 листопада.